Один з кращих веслярів України 60-х років. Чемпіон СРСР (1962), неодноразовий чемпіон України (1959—63).

Працював тренером у Львівському спортивному товаристві «Спартак», де започаткував новий для Львова вид спорту — веслування. Тренер збірних команд УРСР та СРСР (1964—84). Засновник львівської школи веслування. Виховав 9 майстрів спорту міжнародного класу, 48 майстрів спорту, серед них чемпіони України, СРСР, Європи, світу, з який найтитулованіші — Василь Береза, Роман Вишенко, Іван Ковальчук, Павло Редько, Роман Карбівник, Іван Хрущак, Валентина Примак, Сильвестр Дмитрів, Роман Нагірний, Богдан Мороз. 12 його учнів стали Заслуженими тренерами України і СРСР.

У 1963—1969 рр. успішно працював головою Львівського міського комітету з фізичної культури і спорту, в 1990—1992 рр. — головою Львівського обласного спортивного комітету, де з його ініціативи було введено і апробовано нові форми організації фізкультурно-спортивного руху.

У 1990 році був одним з організаторів створення Української Спортивної Асоціації на Львівщині. Був одним з ініціаторів і засновників, а згодом віце-президентом Національного Олімпійського Комітету України (1990—1999 рр.). Учасник міжнародної естафети олімпійського вогню (Київ, 2004).

У 1992 — 2006 роках — ректор Львівського державного університету фізичної культури. Автор понад 30 наукових праць з проблем фізичного виховання та спорту, автор підручника «Вступ до спеціальностей галузі фізичної культури і спорту», співавтор видання «Золоті сторінки олімпійського спорту України».

З 1997 року очолює гуманітарну секцію відділення фізичної культури Української Академії наук, є членом Львівського обласного товариства «Просвіта».

Бере активну участь в суспільно-політичному житті. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2005), медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» (2001).